Казка братів Грімм “Хлопчик-мізинчик” розповідає про маленького, але кмітливого хлопчика, який попри свій зріст завбільшки з палець здатен на великі пригоди. Батьки, хоч і були бідними, дуже любили свого сина. Мізинчик, попри малий зріст, допомагав батькові: одного разу він навіть сам запряг коня і керував возом, сидячи в його вусі. Його кмітливість зацікавила двох чужинців, які захотіли купити хлопчика, щоб показувати його за гроші.
Мізинчик погодився, знаючи, що зможе повернутися додому. Під час подорожі він утік, сховавшись у мишачій норі. Далі він потрапив до рук злодіїв і допоміг їм пробратися до комори багатого попа, але своєю хитрістю злякав їх і врятував добро. Однак його пригоди продовжились, коли він опинився в роті корови, а потім і в її шлунку, де змусив наймичку повірити, що тварина “заговорила”.
Наступною небезпекою став вовк, який проковтнув Мізинчика разом зі шлунком корови. Проте малюк хитрістю спровадив вовка до батьківської хати, де той застряг у коморі. Зчинивши галас, Мізинчик допоміг батькам знешкодити вовка. Розрізавши черево звіра, вони витягли сина, радіючи, що він повернувся живим і неушкодженим.
Зрештою, Мізинчик залишився з батьками, які пообіцяли більше ніколи не розлучатися з ним. Ця казка вчить, що навіть найменші та найслабші можуть мати силу й кмітливість для великих звершень.