Українська народна казка «Солом’яний бичок» розповідає про бідних діда й бабу, які змайстрували солом’яного бичка, засмоленого смолою. Під час випасу до нього по черзі підходять ведмідь, вовк, лисиця й заєць, які намагаються віддерти смолу, але прилипають до бичка. Баба з дідом ловлять звірів і замикають у погребі. Коли дід починає гострити ніж, кожен зі звірів просить пощади та обіцяє винагороду. Звірів відпускають, і кожен дотримується слова, приносячи мед, овець, курей і городину. Так дід із бабою з бідності переходять до достатку. Казка утверджує думку, що кмітливість і доброта можуть змінити долю.