Казка Ганса Крістіана Андерсена “Циганська голка” розповідає про циганську голку, яка надто пишалася своєю тонкістю і вважала себе особливою та важливішою за інших. Вона постійно вихвалялася, навіть тоді, коли життя знову і знову показувало їй її справжнє місце. Потрапивши з шухлядки у черевик, потім у хустку, а згодом і в канаву, голка не втратила самовпевненості. Навіть серед сміття й води вона продовжувала вважати себе цінною та гідною захоплення. Казка з легкою іронією показує, як марнославство і пиха можуть засліплювати людину. Водночас вона навчає скромності, умінню бачити реальність і не переоцінювати власну значущість.