Українська народна казка “Заяче сало” розповідає про пана, який полюбляв хвалитися і прикрашати правду, та кмітливого кучера Івана, що вмів слухати й робити власні висновки. Звичайна подорож дорогою перетворюється на дотепну словесну гру, де кожне нове слово пана поступово знецінює його ж попередні вигадки. Іван не сперечається відкрито, але спокійно й іронічно підводить пана до усвідомлення власної брехні. Кульмінація казки будується не на диві, а на влучній народній логіці та життєвому досвіді. Історія легко й ненав’язливо показує, що хвастощі та неправда завжди викривають самі себе. Казка залишає тепле усміхнене враження й нагадує про цінність розуму, стриманості та чесного слова.