Українська народна казка “Дванадцять місяців” розповідає про нелегке життя доброї дівчини Марині, яка жила зі злою мачухою та її ледачою дочкою Голеною. Мачуха та Голена змушували Мариню виконувати найважчі завдання, знущалися з неї і навіть взимку відправили до лісу за неможливим: спершу – фіалками, потім – суницями, а насамкінець – червоними яблуками.
У засніженому лісі Мариня зустріла дванадцять Місяців, які зглянулися над її добротою та щирістю. Вони допомогли їй виконати всі завдання, створюючи для цього весну, літо та осінь серед зими. Завдяки їхній допомозі Мариня принесла додому всі бажані дари природи, чим вразила мачуху й Голену.
Однак жадібність і грубість стали фатальними для Голени та її матері. Коли вони самі вирушили за яблуками, то не змогли знайти спільної мови з Місяцями. Розгніваний Грудень повернув морозну зиму, і вони обидві загинули в холодному лісі. Казка навчає, що доброта й терпіння винагороджуються, тоді як жадібність і злість призводять до біди.