Казка Ганса Крістіана Андерсена “Ромашка” розповідає про маленьку ромашку, яка тихо росла край дороги й раділа світлу, повітрю та співу жайворонка. Вона не прагнула бути помітною, але її щирість і внутрішня краса привернули увагу вільної пташки. Коли жайворонка спіймали й посадили в клітку, ромашка опинилася поруч із ним і стала єдиною розрадою в неволі. Не маючи змоги допомогти діями чи словами, вона віддавала все, що могла, – свій аромат і співчуття. Казка показує, як справжня доброта часто залишається непоміченою, але має глибокий сенс.